Королева має право на Депресію (частина 1)

Слово від Редакції

Сьогодні ми раді представити вам особливу публікацію, яка відрізняється від нашого звичного формату професійних матеріалів. Це перший розділ майбутньої книги практикуючого психолога, яка розкриває реальну історію роботи з клієнткою, що переживає депресію.

Цей матеріал є унікальним поєднанням професійного досвіду та глибоко особистої історії, написаної у формі терапевтичного наративу. Авторка ділиться не лише клінічним випадком, але й тонкощами терапевтичного процесу, показуючи реальну динаміку взаємодії психолога та клієнта.

Ми вирішили час від часу публікувати подібні матеріали, щоб урізноманітнити наш контент та показати різні грані психотерапевтичної практики. Це дозволить нашим читачам побачити практичне застосування теоретичних знань та краще зрозуміти реальний процес психологічної допомоги.

Важливо зазначити, що всі права на матеріал належать авторці - Ользі Павлик. Публікація здійснюється з її дозволу, зі збереженням авторської подачі та стилю. Імена та деякі деталі змінено для збереження конфіденційності.

Запрошуємо вас зануритися у цю глибоку та відверту історію, яка демонструє важливість професійної психологічної допомоги та силу людського духу у подоланні життєвих викликів.

Вступний коментар від клієнтки

Ця історія про щирість. Про щирість з самим  собою, про щирість зі своїм життям, про щирість з близькими, про щирість з минулим, з сьогоднішнім днем та щирі погляди на майбутнє.

Дозволь собі бути тим, ким ти є насправді. Дозволь собі психологічно оголитися. Залиш соціальні маски позаду. Ти – індивідуальність, унікальна планета серед інших особистостей. 

Ти сам собі - Бог, ти сам собі - Диявол. Ти сам комбінуєш Світло і Темряву в собі.
Дозволь собі бути собою, справжнім.

Ця історія прожита на власному досвіді. Моя історія написана душевним потом та кровлею. Вона реально вистраждана. Ця історія – стала моєю панацеею, моїм рецептом, який я сама собі виписала для того, щоб викарабкатися з того дна, куди я потрапила в зв’язку з пережитою депресією.

Я ніколи в житті не думала, що подібне зі мною може трапитися. Та коли я проживала цей досвід я по іншому стала сприймати себе, як жінку, особистість, мати, професіонал. Цей досвід був необхідним для росту, як людини. Це неповторна і неймовірна пригода з самою собою. 

Моя історія допоможе зрозуміти раз і назавжди, що коли ти вже народився і живеш на цій землі, ти – вже Цінність по факту. Ти вже маєш комплімент від Бога, Долі.

Ця історія, терапія для мене як черговий шанс жити в унісон зі своїми цінностями, йти по курсу своїх талантів, здібностей. 
Ця розповідь буде корисною багатьом людям. 

По-перше, якщо Ви саме зараз переживаєате депресію, то маєте змогу отримати в першу чергу підтримку. Потім, отримати розуміння що з Вами відбувається і як це пережити. Саме головне, виробити для себе свій рецепт успішного проходження депресії. 

По-друге, книга важлива буде людям, які вже пройшли депресію, або був такий досвід. Для того щоб систематизувати прожите, щоб цей досвід зайняв достойне місце в Вашому житті.

По-третє, книга буд корисною для тих, хто хоче допомогти своїм близьким в такому специфічному досвіді. Це близькі, родичі, друзі, небайдужі. Ви не допоможете прожити, пройти цей жах людині, але Ви можете тримати за руку, транслювати вербальну підтримку та бути просто поряд, як гарант безпеки та впевненості в завтрашньому дня. 

По-четверте, звичайно книга буде корисна для спеціалістів та медперсоналу. Це психологи, психіатри, медперсонал диспансерів, клінік, де люди проходять медикаментозне лікування. 

P.S. Історія заснована на реальних подіях. Змінені лише імена для конфіденційності.

01.05.23

Передісторія…

   Січень 2022 рік став кардинальним в моєму житті. В мене була сім’я: чоловік, я,  синок. Ми жили в Борисполі. В мене була чудова робота з хорошою зарплатою. Я була в потоці енергії міста та можливостей. Багато різних корисних зустрічей, багато комунікації і взаємодії. Будувалися плани на майбутнє. В один із днів я зрозуміла, що маю черговий депресивний настрій, який привів мене до одного усвідомлення: «Я нещаслива як жінка. 7 років подружнього життя мене привели до розрухи. Я хочу розлучитися». І процес запустився. Подача заявки на розлучення. Отримання статусу «Розлучена». Переїзд до мами, в сільську місцевість. Рік без роботи.

   Катя зайшла в кабінет без стуку. Вона тихенько відкрила двері саме на ту годину, на яку їй було назначено. Вона була схожа на тінь, яка переміщається в просторі від пункту А до пункту Б. Від дверей вона перемістилася до диванчика. Зайняла місце по середині. Долонями трималася за коліна. Тіло було настільки напружене, ніби там розгорнулася повномасштабна війна.

Катя: мої симптоми:

1. Втрата інтересу до життя;

2. Втрата апетиту;

3. Сон з перебоями;

4. Погано відчуваю своє тіло;

5. Апатія, не має інтересу ні до чого;

6. Відчуття ніби мертва;

7. Важко жити;

8. Не хочеться спілкуватися;

9. Відчуття одинокості і безвиходді;

10. Не хочеться рухатися далі;

11. Відчуття що це ніби сон і все пройде скоро;

12. Сонливість на протязі дня;

13. Не хочеться про себе дбати;

14. Не хочеться включатися в життя;

15. Пониження психічних процесів: увага, пам'ять, мислення;

16. Сни важкі, неприємні, яскравіє.

Я готувалася до нашої зустрічі. Мені зараз дуже погано. Погано як ніколи. Якщо вже Ви мені не допоможете, то вже ніхто.

Психолог: Ви справді гарно підготувалися! Так чітко розуміти свої симптоми це велика душевна робота.  Як Вас звати?

Катя: мене звати Катя, 37 років. Нещодавно розлучилася. Переїхала з міста в селище. Живу з мамою та сином 6 років. Мені погано. Мені дуже погано. Мені ще ніколи так погано не було. 

Я маю їхати на лікування в психоневрологічний диспансер. Мені психіатр це порекомендував, бо в мене на днях була спроба самогубства. Далі вже не має куди. Потрібно лікуватися. Я вже не дочекаюся того дня, коли почнеться лікування. Мені дуже погано. 

Добре, що я тут!

Психолог: Катя, Вам зручно сидіти? Можу запропонувати випити водички.

Катя:  я просто хочу говорити. День тягнеться дууже довго. Стою посеред кімнати свого кабінету. Стою і не знаю куди себе подіти. Час як прес, що давить мене з усіх сторін. В мені пустота масштабів космосу. Вона неосяжна, безкінечна. Я не можу себе віднайти в цьому космічному просторі. Я тут і зараз і мене ж не має. Темрява всередині. Темрява і неспокій. Не знаю куди себе подіти. Стою долі секунди. Весь час просто ходжу по кабінету щоб хоч рух дав мені відчуття життя.

Направлення на руках. Нарешті дочекалася від психіатра. Це направлення для мене останні шанс витягнути себе з темряви. Шанс просто закрити ці двері і залишити все позаду. Я дуже вірю в цей шанс. Я за нього чіпляюся як суха земля жадно поглинає довгоочікуваний дощ. Я вірю, що винирну. Я можу, просто мені потрібна допомога. Господи, допоможи зробити останній ривок.

Допоможіть будь ласка і Ви мені, пані психолог. Я не можу нікому відкритися так як Вам.

Психолог:  Катя, дякую за довіру! Я тут і сьогодні для Вас. Я чую Ваш біль. Я з вами. Це добре, що Ви саме сьогодні прийшли і довірилися. Ви подбали про себе! А це зараз для Вас саме найголовніше.

У мене для Вас є дуже цікаві картинки. Вони називаються метафоричні асоціативні карти. Ви маєте їхати на лікування. Ці картинки можуть стати новими сенсами. Спробуйте переглянути картки та вибрати ті, які найбільше сподобалися. Яке питання хочете поставити картинкам?

Катя: Мене цікавить: «Що зараз є і до чого прийду. Що мене чекає?». Мене чекає подорож до лікарні, в інше місто і ці карти для мене якраз як компас, навігатор. Вибрала 7 карт і розумію, що 1 так точно мене зараз відображає: я на порозі нових змін. Я їх дуже чекаю. Я хочу повернутися до життя. Я його дуже люблю. Я вже забула, що таке життя в мені. Мені хочеться плакати, але чомусь не плачеться.

Мені важко думати про подорож, бо все нове мене чекає, тим паче я їду сама, без супроводу. Один на один зі своїм станом. Мене тримає на плаву – моє бажання все таки потрапити до стаціонару. Довести діло до кінця – моя мотивація. Зараз є тільки я, мій стан, бажання почати лікування. Більше нічого не важливо.

Поки відгукується лише перша картка. Я вже зібрана. А що власне збирати? В мене як такого матеріального і нічого не має. Зараз головне – мій стан. Я хочу змінити на краще.

Психолог: Катя, Ви вже це робите. Кожен крок це новий крок нового життя. Ви велика молодець. Можливо є таке відчуття, що рухаєтеся проти течії, але запам’ятайте є такий вираз: «Хочете добратися до джерела? Потрібно пливти проти течії!». Чи відгукуються ці слова Вам?

Катя: щось в цьому є. Мені картки сподобалися. Як вони так мене відчули? Точно відобразили мій стан. Надалі я з Вами можу спілкуватися лише онлайн. Буду в іншому місті. Ви мені сподобалися.

Пам’ятка

У клієнтки - депресивний стан. Направлення психіатра на руках це підтверджує.

Жінка себе сприймає дуже вузько, тунельне мислення(вказала вік, ролі: мати, дочка). 

Має мотивацію в лікуванні та виздоровленні. 

Розвинена рефлексія.

Вказала на психотравмуючі події: розлучення, переїзд.

Головні потреби тут і зараз – психоемоційна підтримка, бажання виговоритися, бути почутою.

Важливо підсвітити її цінність, її духовний ріст, нові кроки, нові зміни. Бути для неї простором безумовного прийняття.

Автор: Павлик Ольга
Instagram Ольги: https://www.instagram.com/olga_6oleksuk